У січні 2024 року набрав чинності закон, який чітко розвів місто, селище і село за типом забудови та кількістю жителів. Селом офіційно вважається пункт із садибною забудовою і менш ніж п’ятьма тисячами мешканців. На папері все просто. На місцевості — ні.
Повного перепису населення в Україні не було з 2001 року, тож рейтинги «найбільше село в Україні» тепер тримаються на реєстрі виборців, оцінках громад і місцевій статистиці. Старе уявлення, ніби село — це кілька вулиць і сільрада за рогом, уже не працює: під Києвом і Одесою виросли поселення, де живуть як у малому місті, а в Карпатах одне село займає площу обласного центру.
Якщо ви шукаєте маршрут на вихідні і хочете зрозуміти, куди саме їхати, спершу варто розвести два рекорди: за людьми і за гектарами.
Чим село вважається більшим: площею чи людьми?
Закон України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» від 28 липня 2023 року (набрав чинності 26 січня 2024-го) фіксує три категорії. Місто — компактна забудова і від 10 тисяч жителів. Селище — переважно садибна забудова і від 5 тисяч. Село — садибна забудова і менше 5 тисяч. Селища міського типу як окремий тип скасовано: колишні смт стали селищами.
Статус і реальна чисельність часто розходяться. Софіївська Борщагівка лишається селом у реєстрі, хоча оцінки 2026 року дають близько 30 тисяч мешканців. Процедура зміни категорії окрема: само по собі перевищення порогу село містом не робить.
Площа і населення майже ніколи не збігаються в одному пункті. Густе передмістя столиці тісне, карпатське село розкидане присілками на десятки кілометрів ґрунтових доріг. Тому коректна відповідь завжди з уточненням: найбільше за чим.
Поширена помилка: люди відкривають таблицю перепису 2001 року, бачать древні цифри й вважають їх чинним лідером. Правильно дивитися на два шари: історичний перепис і поточні оцінки громад, а для поїздки — лише на підконтрольні населені пункти.
Яке село входить до топу найбільших?
За кількістю людей лідер — Софіївська Борщагівка в Бучанському районі Київської області. У Державному реєстрі виборців на початок 2021 року було 25 882 зареєстровані особи. Станом на 2026 рік оцінки місцевих джерел і відкритих реєстрів тримаються в діапазоні 25–30 тисяч. Площа самого села — 4,56 км². Воно межує з Києвом по Кільцевій, з Петропавлівською Борщагівкою і з містом Вишневе.
Друге місце за населенням стабільно ділять Петропавлівська Борщагівка (близько 12,4 тисячі за тим самим реєстром 2021 року) і Лиманка на Одещині (близько 12 тисяч). Далі в різних зведеннях з’являються Зимна Вода під Львовом і Великі Лучки на Закарпатті — уже ближче до 9–11 тисяч.
За площею рекорд тримає Космач Косівського району Івано-Франківської області. Енциклопедія сучасної України дає 84,309 км². Це майже площа Івано-Франківська. Населення за переписом 2001-го — 6054 особи; пізніші оцінки громади — близько 6–7 тисяч. Густота виходить трохи більше 70 осіб на квадратний кілометр.
Космач складається з близько 32 присілків, розкиданих долинами річки Пістиньки. Відстань між дворами тут міряють не номерами будинків, а часом пішки або на авто між хуторами.
Як село виросло таким великим?
Софіївська Борщагівка згадується з 1497 року як землі Софійського монастиря. У 2001-му тут було 6571 житель. Зростання пішло не від колгоспу, а від кільця столиці: дешевша земля за Кільцевою, швидке сполучення з метро «Академмістечко» і «Святошин», масове житлове будівництво 2010–2020-х. Село стало спальним районом Києва, не змінюючи таблички на в’їзді.
Через територію тече річка Борщагівка, але визначає ритм уже не вона, а маятникова міграція: тисячи людей щодня їдуть у столицю на роботу і повертаються ввечері в новобудови вздовж вулиць Соборної, Боголюбова, Лесі Українки.
Космач виріс інакше. Перша письмова згадка — 1412 рік. Село розповзалося присілками, бо в горах садиба стоїть там, де є схил під господарство, а не там, де зручна сітка вулиць. Вишивка, писанкарство, ліс і полонини тримали людей на місці. Тут величина — наслідок рельєфу і хутірської логіки, а не житлового буму.
Два типи українського «великого села» добре пояснюють карту країни: одне росте вгору поверхами біля мегаполіса, друге — вшир по хребтах. Для мандрівника це різні маршрути й різний темп дня.
Що там робити мандрівнику?
У Софіївській Борщагівці є щільна інфраструктура передмістя і кілька точок, заради яких має сенс зійти з маршрутки.
На вулиці Яблуневій, 1 стоїть Київський український храм Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, освячений 29 серпня 2010 року. Шпиль близько 42 метрів, світлий граніт, доглянута територія. Всередину пускають членів церкви; ззовні храм читається як орієнтир і рідкісна для українського села архітектура початку XXI століття.
Поїсти можна без поїздки в центр Києва: Gastro bar Sosedi на вулиці Миру, 46; ресторан Province на вулиці Лесі Українки, 12; «Сіль Землі» на вулиці Боголюбова, 1а. Це звичайні міські заклади в сільській адмінмежі: стейк, паста, дитяча кімната, вечірня тераса.
У Космачі логіка інша. Хата-музей Олекси Довбуша на вулиці Олекси Довбуша, 17: три зали, вхід вільний, екскурсія близько 50 грн. Дерев’яна церква святих апостолів Петра і Павла 1904 року стоїть у центрі. Екосадиба «Бутинар» на Горішньому Космачі має скансен лісорубів з орієнтовним входом 30 грн, краще попередньо домовитися. З оглядового місця видно кілька сільських церков одразу — рідкісний ракурс навіть для Карпат.
Якщо ви з Харкова і звикли міряти вихідні кілометрами ноги чи велосипеда, Софіївська Борщагівка — це прогулянка кварталами й берегом річки на пів дня. Космач — це вже похід між присілками і ніч у садибі.
Як туди дістатися і де залишитися?
До Софіївської Борщагівки з Києва найпростіше з метро «Академмістечко»: маршрутки №304 і №742, 15–30 хвилин. З «Святошина» йде №796. Авто з центру столиці — 12–16 км, 20–40 хвилин залежно від Кільцевої. Із Харкова: поїзд до Києва, далі метро і та сама маршрутка.
Ночівля: готель «Софіївський Посад» на вулиці Київській, 81/2; також шукають номери в комплексі Siesta на Великій Кільцевій і квартири в житлових комплексах через звичні сервіси оренди. Окремого «сільського готелю з піччю» тут майже немає — ночуєте як у передмісті.
Важливо. Костянтинівка Мелітопольського району до 2022 року фігурувала в рейтингах як одне з найбільших сіл, але село окуповане. Для поїздки його не розглядайте. Цифри 2001 року лишайте в історії, а маршрут будуйте лише на підконтрольні пункти.
До Космача зручніше зі Львова або Івано-Франківська через Косів. Із Харкова це вже дводенна логістика: ніч у Франківську або Косові, ранок — у присілки. Житло — приватні садиби; бронюйте заздалегідь на вихідні в сезон.
Якщо у вас субота–неділя і ви в Києві або проїздом з Харкова — беріть Софіївську Борщагівку на пів дня: маршрутка з «Академмістечка», обхід храму на Яблуневій, 1, кава на Боголюбова і вечеря в Sosedi або Province. Це працює з дітьми (заклади з дитячими зонами) і як коротка велопетля від Кільцевої. На романтичний вечір краще теплий сезон і тераса; у заметіль Космач лишайте на окремі три дні, коли готові до гірської дороги і ночівлі в садибі.
