У суботу до фонтана «Рошен» ще кілька годин, а в пошуку вже висить запит «музей автомобілів Вінниця». Карта ставить дві позначки: скляний фасад на Соборній і тінь дерев у Центральному парку. Обидві справжні, але за ними різні двері — і різна кількість часу, яку варто закласти.
Один зал тримає тисячі зменшених машин, літаків і міських макетів. Другий виставляє повнорозмірні автівки, мотоцикли й побутову техніку минулого століття просто в парку Леонтовича. Хто шукає «той самий» музей за старою адресою біля Центрального мосту, часто приїжджає не туди.
Нижче — як розвести ці два місця, що саме там стоїть станом на 2026 рік, скільки це займає і з ким краще йти в кожне.
1. Дві колекції, які карта зливає в одну
Музей моделей транспорту працює на вулиці Соборній, 64. Публічну експозицію відкрили в травні 2016 року. Засновник Олександр Вдовиченко збирає моделі з 1974-го, ще в Тульчині: першим експонатом став Fiat 125 за один радянський рубль. У травні 2026 року вінницька «ВІТА» писала вже про понад 10 тисяч предметів із 50 країн. Зібрання занесене до Книги рекордів України.
Поруч за назвою, але не за форматом, живе Автомотовелофототелерадіомузей. Його відкрили 2013 року в автосалоні «Володимир» на Соборній, 1А, на колекції Олексія Стрембіцького: раритетні авто, мотоцикли, велосипеди, патефони, фотоапарати, радіо. У 2023 році повнорозмірні машини звідти забрали — приміщення віддали під автобазар. Експозицію перенесли до Центрального парку імені Леонтовича, на Магістрацьку, 113. Частина стоїть у залі, частина — просто неба для тих, хто й так гуляє алеями.
Поширена помилка виглядає буденно: навігатор веде на Соборну, 1А, бо старі довідники й Вікіпедія досі тримають Хлібну, 1, і планетарій. На місці — торговий майданчик з автівками на продаж, а не вітрини. Правильно розділити візит наперед: мініатюри — Соборна, 64; живі кузови — парк Леонтовича, вхід з боку Магістрацької, 113. Стару позначку біля мосту можна викреслити.
2. Зал на Соборній, 64
Основний ряд — моделі в масштабі 1:43. У шафах стоять копії від перших авто Бенца до сучасних суперкарів, автобуси, трамваї, спецтехніка. Окремо зібрані машини з кіно: «Назад у майбутнє», «Форсаж», «Індіана Джонс», плюс стенд із фігурками. Є модель Ан-225 «Мрія», панцерник «Отаман Петлюра», західна техніка часів повномасштабної війни і трофейний безпілотник. Друга зала відтворює Вінницю 1960–70-х: діючий макет із вокзалом і заводом, зібраний за архівними фото, і поруч — місто-побратим Карлсруе.
Масштаб 1:43 працює як кишенькова карта міста: на долоні вміщується маршрут, якого пішки не обійти за день. Аналогія перестає працювати, щойно хочеться ваги дверцят чи запаху старої оббивки — цього вітрина не дає, для цього вже парк.
За туристичним сайтом Вінниці зал працює щодня з 12:00 до 19:00, без вихідного. Квиток на тій самій сторінці й у оголошенні виставки жовтня 2024 року: 50 гривень дорослим, 30 — дітям і пільговим, військовим і дітям до 7 років безкоштовно. Свіжішого прайса в відкритих довідниках на 2026 рік немає, тож суму краще уточнити на місці або за номером +380 97 678 68 19. На огляд без поспіху закладайте півтори–дві години. Власник часто сам розповідає, звідки взялася конкретна модель; екскурсію для групи варто попередити заздалегідь.
3. Повнорозмірні автівки в парку Леонтовича
У парку колекція іншого розміру. Каталог автомузеїв, оновлений 12 грудня 2025 року, фіксує адресу Mahistratska, 113, графік вівторок–неділя з 11:00 до 18:00 і безкоштовний вхід. Частина машин стоїть надворі, тож їх видно і без квитка, якщо просто гуляєте. У травні 2026 року «ВІТА» описувала проєкт «Ретро по-вінницьки» в цьому ж парку: близько пів сотні відреставрованих автівок і мотоциклів, які курує той самий Вдовиченко.
Серед машин, які роками возили між салоном і парком, згадують ГАЗ-67, тривісний Willys, «Перемогу», «Москвичі» й «Волги» різних років, пожежну та санітарну техніку. Не всі кузови доведені до блиску: є екземпляри в стані, у якому їх знайшли. Поруч — мотоцикли воєнних і радянських років, велосипеди, радіоприймачі, фотоапарати, патефони. До частини експонатів можна підійти впритул; сідати за кермо варто лише там, де це явно дозволено, а не «бо ніхто не бачить».
Паркова експозиція залежить від погоди сильніше за зал на Соборній. Після дощу метал і гума виглядають важче, зате менше людей біля капотів. У вихідний після обіду алеї повніші: фото чергуються з дитячими візками, і роздивитися салон спокійно складніше.
4. Пів дня між Соборною і Бугом
Зручний порядок для тих, хто в місті вперше: о 12:00 зал моделей, потім пішки Соборною до парку Леонтовича. Між точками близько 15–20 хвилин без поспіху. Після ретро-авто лишається запас до вечірнього запуску фонтана, якщо сезонний графік це дозволяє. На двох дорослих і дитину за тарифами 2024 року залишок на квитки — близько 130 гривень, плюс кава дорогою. Парк за каталогом 2025 року грошей не просить.
З дітьми до 10 років краще почати з мініатюр: кіношні машинки й макет міста тримають увагу довше, ніж ряд мокрих капотів. Підліткам і тим, хто сам лагодив «Запорожець», більше дасть парк — там видно шви реставрації й різницю між відновленим крилом і автівкою «як знайшли». У дощ парк можна скоротити до навісу, а годину, що звільнилася, лишити на зал.
Куди піти саме зараз
Якщо їдете з дитиною 6–12 років і маєте дві години після обіду, беріть Соборну, 64, з 12:00. Квиток за останнім опублікованим тарифом — 50 і 30 гривень; перед виходом наберіть +380 97 678 68 19, якщо їдете компанією понад чотири особи.
Якщо це прогулянка вдвох у суху суботу, починайте з парку Леонтовича після 15:00: вхід без квитка, машини працюють як фон, а не як обов’язковий маршрут. На Соборну встигнете до 19:00, якщо моделі ще не бачили.
Якщо в місті лише година між потягами, не розпорошуйтесь. Одна точка — зал на Соборній. Стару адресу біля мосту в маршрут не ставте: там від 2023 року вже не музей.
Більше новин на сайті kievstandard.com.ua .
